1. Великий тлумачний словник сучасної мови

барбітурати

барбітура́ти

-ів, мн. (одн. барбітурат, -а, ч.).

Група лікарських речовин, що мають снодійну, протисудомну і наркотичну дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барбітурати — БАРБІТУРА́ТИ, ів, мн. Група органічних сполук, похідних барбітурової кислоти; ефективні снодійні та наркотичні медичні засоби. До седативних речовин належать алкоголь, барбітурати, препарати валеріани, собачої кропиви (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. барбітурати — барбітура́ти (від італ. barbabietola – буряк і urea – сечовина) група лікарських речовин, похідних барбітурової кислоти, що їх застосовують як снотворний, протикорчовний та наркотичний засіб. Словник іншомовних слів Мельничука