1. Словник української мови у 20 томах

баритися

БАРИ́ТИСЯ, барю́ся, ба́ришся, недок.

Затримуватися, бути десь довго; гаятися.

“Не барися, мій синочку, Швидче [швидше] повертайся!..” – Старий сказав та й заплакав (Т. Шевченко);

Та дивіться не баріться По хатах, Бо без вас самим нам нудно Так, що страх, (М. Старицький);

Данило не барився і йшов до себе (О. Копиленко);

// з чим. Зволікати, довго не приступати до якої-небудь справи.

З сівбою не можна баритися жодного дня, жодної години (з газ.);

// Наставати із запізненням (про явища природи).

Ніколи в своєму житті Бачура не чекав так жагуче весни, як цього року... А вона чомусь барилася (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баритися — бари́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. баритися — Гаятися, зволікати, затримуватися, жм. воловодитися, длятися, забарятися, р. бавитися; (- весну) спізнюватися, Словник синонімів Караванського
  3. баритися — [баритиес'а] -р'ус'а, бариес':а, бариец':а, бар'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. баритися — барюся, баришся, недок. Затримуватися, бути десь довго; гаятися. || Наставати із запізненням (про явища природи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. баритися — I баблятися, бабратися, бавитися ("Ой, їдь, милий, та не бався"), баньдатися (діал.), валандатися, везькатися, вижидати, вичікувати, вовтузатися, вовтузитися, вожжитися, возжатися, возитися, возюкатися, возькатися, войдуватися, волинити, волинитися... Словник синонімів Вусика
  6. баритися — ЗВОЛІКА́ТИ з чим і без додатка (повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось), ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ що, з чим і без додатка, БАРИ́ТИСЯ з чим і без додатка, ЗВОЛІКА́ТИСЯ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ що і без додатка, розм., МАРУ́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. баритися — Бари́тися, -рю́ся, ба́ришся, -ряться; не бари́сь, не барі́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. баритися — БАРИТИСЯ, барюся, баришся, недок. Затримуватися, бути десь довго; гаятися. «Не барися, мій синочку, Швидче [швидше] повертайся!..» — Старий сказав та й заплакав (Тарас Шевченко, I, 1951, 281); Та дивіться не баріться По хатах... Словник української мови в 11 томах
  9. баритися — Баритися, -рюся, -ришся гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69. Словник української мови Грінченка