баритися

I

баблятися, бабратися, бавитися ("Ой, їдь, милий, та не бався"), баньдатися (діал.), валандатися, везькатися, вижидати, вичікувати, вовтузатися, вовтузитися, вожжитися, возжатися, возитися, возюкатися, возькатися, войдуватися, волинити, волинитися, воловодити, воловодитися, волочитися (поволі йти), ворожити (над чимось), вошколупитися, вошколупкатися, в'язолитися, гайнуватися, гаятися, гузатися, гуздратися, гузятися, дармувати (час), длубатися, длятися, довбатися, довбитися (діал.), довганитися, дрімати (над роботою), дядлитися, забавлятися, забарюватися, забарятися, загавлюватися, загапкуватися, загаюватися, замешкуватися, затримуватися, затягувати (час), збиратися (довго), зволікати, зволікатися, зряхуватися, кандибити, канітелити, канітелитися, кантуватися, капаритися, кичматися, ковбасити, ковблятися (діал.); колупатися, копатися, копирсатися, корзати (діал.), короводитися (т.с.), корогодитися, корпатися, кублитися, кудовчити (роботу), кудовчитися, куйовдитися, кукублитися, кундоситися, кухторитися, кушкатися, кушторитися, мамлятися, марнуватися, маринуватися, марудити (діло), марудитися, мимрати, мнихатися, мньохатися, момсатися, монятися, морочитися, мотузатися, мошкородитися, мудохатися, мудоситися, муляти (діло), мулятися, мусолити, мусолитися, м'ятися, наддержувати, наминатися, носитися (з чимось довго), огинатися, отягатися, отягуватися, пазатися, панькатися, позіхати (над роботою), порпатися, порішитися, порплятися, пристоювати, ритися, розкачуватися, слинити, соватися, совгатися, спати (за ділом), суткуватися, тертися-м'ятися, товктися, тупцяти, тупцятися, тягти, угаювати, угаюватися, цяцькатися, чикатися, човгатися, човптися, чухатися, чухмаритися, шпотатися, шпортатися, шупортатися, ялозити, ялозитися

Фразеологічні синоніми: бити бомки; вибиратися, як за море стріляти; вибиратися, як чайка за море; відкладати в довгий ящик; відкладати в довгу шухляду; відкладати до грецьких календ (календул); відкладати на безрік; відкладати на дно довгого ящика; відтягати час; відтягувати час; відсувати на безрік; вовтузитися, як кіт із салом; возитися, як кіт з оселедцем; волочити клешні; волочитися, як Борисів бик; волочитися, як голодне літо; волочитися, як солоний заєць; волочитися, як Хведькова корова; волочитися, як хвіст; гаятися за вчорашнім днем; гаятися, як щось учепило; гаяти час; держати під сукном; жувати жуйку; жувати клоччя; збиратися, як за смертю; збиратися, як злидень на обід; збиратися, як пес до роботи; збиратися, як свекор пелюшки прати; збиратися, як старець на свічку; збиратися, як убогий на кисіль; злазитися, як мухи після морозу; іти ваги-переваги; іти за море по зілля; іти, мов не своїми; іти, наче бабуся сниться; іти не своїм ходом; іти, ніби не ївши; іти нога за ногою; іти ступа за ступою; іти так, що бабуля сниться; іти, як бендюжна хльорка; іти, як гріх без душі; іти, як назавтра; іти, як неживий; класти до шухляди; класти під сукно; класти у ящик; ламатися, як гречаний бублик (навмисне зволікати); марнувати час; м'яти, як святий онучу; м'яти, як сліпий торбу; м'яти, як сліпий ханьки; не квапитися; не лізти поперед батька в пекло; не поспішати; не поспішати з козами на торг; не спішити; перевівати полову; переливати з порожнього в неповне; переливати з порожнього в пусте; переливати з пустого в порожнє; переливати у чортів голос; переминатися з ноги на ногу; повертатися, як муха в сметані; повзти черепахою; поспішати, як чорт на утреню; приходити в порожній слід; приходити на розбір шапок; приходити на шапкобрання; приходити перед розбором шапок; приходити по трушені груші; приходити у свинячий голос; приходити у чортів голос; робити без поспіху; робити без спіху; робити за пухлого душу; робити гайку (гаятися); робити з холодком; робити проволоку; робити спроквола; робити, як мерзле горить; робити, як мокре горить; робити, як у воловім вусі; спину чухати; тертися та м'ятися; товкти воду в ступі; трихи та мнихи справляти; тягти волинку; тягти гуму; тягти зайця за яйця; тягти за печінки; тягти кота за хвіст; тягти куцого за хвіст; тягти резину; тягти сірка за хвіст; тягти час; тягти, як за за кишки; тягти, як невід з моря; ханьки м'яти; ходити поза Уманню; ходити, як багачеві по смерть; ходити, як рак по дріджі; чортів сліпити (У примовці: "Що він там чортів сліпить чи що? " — себто гається); шукати вчорашнього дня

Примовки забарливих: Встигнемо з козами на торг. Не горить. Поспішиш—людей насмішиш. Спішити треба повільно. А нам куди спішити? Нам за комір не капає

Приповідки про забарливих: Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається. Одкладає, як лях свято. Збирається колядувати, а вже щедрувати пора. Поки збереться, то Матвій пообіда. Кресав Денис та й на гіллі повис. Пішов посол та й упав у розеол. Пішов глечик за водою та й пропав там з головою. Трихи-мнихи, нема оддихи. Улита йде, колись то буде. Поки пан маляр Бога змалює, то й чорта з'їсть. Моняється, поки й "святий Боже" заспівають. Поки зряхається, то й мед поп'ють. Ходив рак сім год по воду та прийшов додому, та став поріг переповзати, розлив воду та й каже: "Отак чорт скору роботу бере!" Поки найде, сонце зайде. Це довга пісня. Тебе тільки по смерть посилати, то нажитися можна (жартома кажуть про забарливого)

II

див. запізнюватися