баришівник
БАРИШІ́ВНИК, а, ч., діал.
Баришник.
Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб'ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баришівник — бариші́вник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- баришівник — -а, ч., діал. Баришник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баришівник — БАРИШІ́ВНИК, а, чол., діал. Баришник. Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб’ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг (Іван Франко, VIII, 1952, 353). Словник української мови в 11 томах
- баришівник — Баришівник, -ка м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23. Словник української мови Грінченка