1. Словник української мови в 11 томах

баришівник

БАРИШІ́ВНИК, а, чол., діал. Баришник.

Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб’ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг (Іван Франко, VIII, 1952, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баришівник — бариші́вник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. баришівник — -а, ч., діал. Баришник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баришівник — БАРИШІ́ВНИК, а, ч., діал. Баришник. Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб'ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. баришівник — Баришівник, -ка м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23. Словник української мови Грінченка