бармен

БА́РМЕ́Н, а, ч.

1. Власник бару (див. бар¹).

Побачивши на вулиці Медіна невеличкий бар, Швенд завернув до нього. Блідий одутлий бармен сидів біля дверей і відганяв од себе мух (П. Загребельний).

2. Той, хто обслуговує відвідувачів за стійкою бару.

Гості вперлися на почесні місця за стійкою, якраз навпроти бармена (А. Крижанівський);

Капітан .. каже, що вчився в музичній школі, а потім у медакадемії, але працював і слюсарем, і сантехніком, і барменом… (Ю. Андрухович);

Кожний робочий день бармена – це ціла низка психологічних контактів з клієнтами (з навч. літ.);

Заклично виблискували до відвідувачів, звисаючи над головою бармена, келишки й келихи для будь-яких напоїв – зовсім давніх і зовсім сучасних та навіть екзотичних трунків, своїх рідних та з усього білого світу (із журн.);

У Луцьку дипломант міжнародного фестивалю підробляє барменом-офіціантом у приватному ресторані (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бармен — ба́рме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бармен — -а, ч. Власник або працівник бару, що обслуговує відвідувачів біля стійки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бармен — ба́рмен (англ. barman) власник або службовець бару (4), що продає здебільшого спиртні напої біля стойки. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бармен — БА́РМЕН, а, ч. Власник або службовець бару, який продає перев. спиртні напої. Побачивши на вулиці Медіна невеличкий бар, Швенд завернув до нього. Блідий одутлий бармен сидів біля дверей і відганяв од себе мух (Загреб., Європа 45, 1959, 211). Словник української мови в 11 томах
  5. бармен — рос. бармен (англ. barman) — власник або працівник бару, що обслуговує відвідувачів бару біля стойки (барного прилавка). Eкономічна енциклопедія