бармен

БА́РМЕН, а, ч. Власник або службовець бару, який продає перев. спиртні напої.

Побачивши на вулиці Медіна невеличкий бар, Швенд завернув до нього. Блідий одутлий бармен сидів біля дверей і відганяв од себе мух (Загреб., Європа 45, 1959, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бармен — ба́рме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бармен — -а, ч. Власник або працівник бару, що обслуговує відвідувачів біля стійки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бармен — БА́РМЕ́Н, а, ч. 1. Власник бару (див. бар¹). Побачивши на вулиці Медіна невеличкий бар, Швенд завернув до нього. Блідий одутлий бармен сидів біля дверей і відганяв од себе мух (П. Загребельний). 2. Той, хто обслуговує відвідувачів за стійкою бару. Словник української мови у 20 томах
  4. бармен — ба́рмен (англ. barman) власник або службовець бару (4), що продає здебільшого спиртні напої біля стойки. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бармен — рос. бармен (англ. barman) — власник або працівник бару, що обслуговує відвідувачів бару біля стойки (барного прилавка). Eкономічна енциклопедія