1. Словник української мови в 11 томах

барліг

БАРЛІ́Г, лога і логу, чол.

1. Лігво ведмедя. Раз пішла одна дівчина в ліс по горіхи.

Там її здибав ведмідь та й забрав до свого барлогу (Українські народні казки, 1951, 105);

А у лісі, у барлозі, у норі.., де прудкі стрибають білки з верховіть, жив кошлатий непривітливий ведмідь (Наталя Забіла, Одна сім’я, 1950, 112);

*Образно. Тільки в брудний свій барліг «самостійний» Ти не заманиш нікого, фашист! (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 67).

2. перен., зневажл. Про неохайне, брудне житло.

В кутку, виганяючи цвіль і вологу, «Буржуйку» пристроїли — і затишна 3 барлогу вчорашнього стала кімната (Леонід Первомайський, II, 1958, 332);

// Про місце для спання або схову.

На тих полах покотом спали бурлаки й бурлачки, розкидавши на барлозі драні свитки й кожухи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201).

3. перен. Безладдя; речі, що лежать у безладді.

На долу грязь, якийсь барліг, тріски, шматки дерева, бо в хаті стояв верстат для стругання дерева (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392).

4. Болото (у 2 знач.); калюжа.

Валяється, як свиня в барлозі (Номис, 1864, № 11344);

Упавши на землю, [Сивилла] качалась, У барлозі мов порося (Іван Котляревський, I, 1952, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барліг — (неохайне, брудне житло або постіль) барлога, лігвище, зневажл. берлога, р. лігво. Словник синонімів Полюги
  2. барліг — барлі́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. барліг — (ведмежий) лігво, лігвище, тирло, баруля, г. Гавра; (людський) кубло. Словник синонімів Караванського
  4. барліг — [барл’іг] -логу/-лога, м. (на) -лоз'і, мн. -логие, -лог'іў Орфоепічний словник української мови
  5. барліг — -лога і -логу, ч. 1》 Лігво ведмедя. 2》 перен., зневажл. Про неохайне, брудне житло. || Про місце для спання або схову. 3》 перен. Безладдя; речі, що лежать у безладді. 4》 Болото (у 2 знач.); калюжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. барліг — БАРЛІ́Г, ло́гу, ч. 1. Лігво ведмедя. Раз пішла одна дівчина в ліс по горіхи. Там її здибав ведмідь та й забрав до свого барлогу (з казки); А у лісі, у барлозі, у норі.., де прудкі стрибають білки з верховіть, жив кошлатий непривітливий ведмідь (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. барліг — I барлога, гавра, гайно, гніздище, гніздо, кублисько, кублище, кубло, лігвисько, лігвище, лігво, маточник, тирлисько, тирлище, тирло, тирловисько, склота (діал.), скотище (т.с.) Фразеологічні синоніми: насиджене гніздо; насиджене кубло; насиджене місце II див. оселя Словник синонімів Вусика
  8. барліг — як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон. Дуже, у великій мірі. Пан бундючиться, величається, як свиня в барлозі (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  9. барліг — БАРЛІ́Г зневажл. (неохайне, брудне житло або постіль), БЕРЛО́ГА зневажл. рідше, ЛІ́ГВО зневажл. Арсен згадував необачне вторгнення в брудний барліг Сачка, де зазнав приниження і образи (Л. Словник синонімів української мови
  10. барліг — Барлі́г, -ло́гу, у барло́зі; -ло́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. барліг — Барліг, -логу м. 1) Логовище, логово (медвѣжье). Упала у ведмедячий барліг. Грин. І. 181. 2) Логово свиное, также подстилка въ свиномъ хлѣву. Чуб. VII. 395. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу. Алв. 70. 3) Грязная лужа; грязь. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка