бастард
БАСТА́РД, а, ч.
1. Гібрид від міжвидових та міжродових схрещень тварин.
Чорне забарвлення сріблясто-чорних лисиць визначається генами, які характеризуються неповним домінуванням. При схрещуванні з червоними лисицями одержані гетерозиготи мають забарвлення бастардів. Останні за зовнішнім виглядом схожі на червоних лисиць, але у них передні лапи чорні до ліктя, а на задніх чорна смужка проходить по зовнішньому краю стегна (із журн.);
* Образно. Політ людини в Космос відбувся як побічна лінія, бастард тотального озброєння (з газ.).
2. Позашлюбний син впливової або визначної особи (короля, герцога і т. ін.).
Поповзли чутки, начебто Святополк – нерідний син Володимира – бастард, узурпатор влади (із журн.).
3. перен. Певна сутність, утворена поєднанням різнопорядкових за своєю природою явищ.
Суто об'єктивний підхід до текстів різних сфер, виходячи з проявів у них тих чи інших якостей, веде до необ'єктивного відображення сукупності мовленнєвих стилів, коли не враховують бастардів, функціонально невиправданого набору мовленнєвих засобів і прийомів (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- бастард — баста́рд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бастард — Бастард — bastard — Bastard – різновид бурштину (янтарю), мутний від включень води. Гірничий енциклопедичний словник
- бастард — -а, ч. 1》 заст. Потомство, одержане від схрещування організмів, що належать до різних видів або родів. 2》 Позашлюбний син впливової особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бастард — див. гібрид Словник чужослів Павло Штепа
- бастард — баста́рд (ісп. bastardo) 1. заст. Потомство, одержане від схрещування організмів, що належать до різних видів або родів. 2. Позашлюбний син впливової особи. Термін вживався в середні віки в Західній Європі. Словник іншомовних слів Мельничука