бас-кларнет
БАС-КЛАРНЕ́Т, а, ч.
Басовий різновид кларнета.
Тембр бас-кларнета соковитий, дзвінкий, а в нижньому регістрі похмурий, гнітючий, сумний (з наук.-попул. літ.);
Низький та середній регістри бас-кларнета.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бас-кларнет — бас-кларне́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бас-кларнет — Дерев’яний духовий музичний інструмент, різновид кларнету, який має великі динамічні можливості. Діапазон від B1 до f2, звучить на октаву вище кларнета, записується в скрипковому ключі. В симфонічному оркестрі застосовується з XIX ст. Словник-довідник музичних термінів
- бас-кларнет — -а, ч. Дерев'яний духовий музичний інструмент, різновид кларнета. Великий тлумачний словник сучасної мови