бас

БАС, а, ч.

1. Найнижчий чоловічий голос.

Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (І. Котляревський);

Співають чумаки хриплими басами (О. Довженко);

Бас набирав оксамитових тонів, підтримуючи трепетне тонкоголосся (А. Крижанівський);

“Той, що б'є мертвих” басом засмiявся, але не сказав нiчого, тiльки ближче нахилився до вiконця i нiбито пильнiше став вдивлятися у заметіль (Р. Андріяшик);

Ще зовсім недавно всі ми попискували, мов курчата, і самі не помітили, як забриніли голоси дівчат, як подорослішали голоси хлопців – стали басами, баритонами... (Г. Усач).

2. Співак із таким голосом.

Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав, ткнув перед усіма пальцем на своє горло і втік до зали на місце (Ю. Яновський);

Такої вправності я ще не дійшов тоді й, бачачи, як старшокласники, тенори й баси, заглядають, співаючи, в ноти, простодушно гадав, що вони, як і я, тільки удають, ніби читають ноти, а насправді співають собі, як їм заманеться (Б. Антоненко-Давидович).

3. Струнний або духовий музичний інструмент з низьким ладом.

На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час [ненадовго] (з народної пісні);

Дивна річ, він [Петро] одразу зненавидів сурми. Особливо грубі. От ще б флейта й кларнет. Та їх за басами й не чути (Д. Бузько).

4. баси́, і́в, мн. Найнижчі лади музичного інструмента.

Оркестр гуркотить тихо на басах (І. Нечуй-Левицький);

В акордеоні були розбиті баси, але основні клавіші були справні (В. Собко);

* Образно. Ненароком пацнув рукою по клавішах рояля. Баси загарчали (О. Гончар).

◇ (1) Бас урва́вся (увірва́вся):

а) (кому) хто-небудь утратив можливість збагачуватися або наживатися на чомусь, здійснювати що-небудь.

І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Грінченко);

У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло, – він повісився (Ю. Яновський);

б) (на що і без дод.) зникла можливість здійснення чого-небудь.

Еге! Шкода й питання – Бо на таке кохання Тепер урвався бас (М. Вороний);

Гуцалюк завагався. Що ж йому робити? Працював, скажуть, поки можна було шахраювати, а коли бас увірвався, то й покинув (С. Добровольський);

в) (кому) хто-небудь дуже слабий, близький до смерті.

– Ну, доню, – сказала до своєї одиначки, – мабуть, уже мені геть бас увірвався. І ноги не мої, і руки не мої, хоч візьми та й на смітник викинь (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

бас

Значення в інших словниках