бас
БАС, а, ч.
1. Низький чоловічий голос.
Троянські плакси тут ридали. Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (Котл., І, 1952, 268);
Співають чумаки хриплими басами (Довж., Зач. Десна, 1957, 517);
// Співець з таким голосом.
Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав, ткнув перед усіма пальцем на своє горло і втік до зали на місце (Ю. Янов., І, 1954, 22).
◊ Бас урва́вся — не стало сил, змоги.
Либонь тепер урвався бас!.. Земля родити перестала… (Мирний, V, 1955, 287);
У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло, — він повісився (Ю. Янов., Мир, 1956, 87);
Ба́сом диви́тися (погляда́ти) — дивитися, поглядати недоброзичливо, з неприязню.
Мовчить [Гризота], тільки дивиться басом та сопе (Речм., Твій побратим, 1962, 20);
На бас бра́ти кого — піднімати, брати кого-небудь на сміх.
2. Струнний або духовий музичний інструмент з низьким ладом.
На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час (Сл. Гр.).
3. баси́, і́в, мн. Найнижчі лади музичного інструмента.
Оркестр гуркотить тихо на басах (Н.-Лев., III, 1956. 307);
В акордеоні були розбиті баси, але основні клавіші були справні (Собко, Кавказ, 1946, 42).
Значення в інших словниках
- бас — бас іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бас — Басоля, віольончеля, сов. віолончель. Словник синонімів Караванського
- бас — (іт. basso — низький) — 1. Низький чоловічий голос значної сили та насиченого тембру. Розрізняють Б. — кантанте (високий, співучий), центральний Б. та Б. — профундо (дуже низький). В оперній практиці зустрічається характерний або комічний... Словник-довідник музичних термінів
- бас — -а, ч. 1》 Низький чоловічий голос. || Співак із таким голосом. 2》 Струнний або духовий музичний інструмент з низьким ладом. Бас профундо — низький (глибокий) бас. 3》 баси, -ів, мн. Найнижчі лади музичного інструмента. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бас — БАС, а, ч. 1. Найнижчий чоловічий голос. Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю кричали, Еней зарюмав басом сам (І. Котляревський); Співають чумаки хриплими басами (О. Довженко); Бас набирав оксамитових тонів, підтримуючи трепетне тонкоголосся (А. Словник української мови у 20 томах
- бас — бас: ◊ бра́ти на бас кпити, жартувати, насміхатися (Франко) (ст)|| = лаха дерти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бас — А, ч., муз. Бас-гітарист. Ти чув новину: у «Brainstorm» помер бас. Словник сучасного українського сленгу
- бас — 1 (-у) ч.; мол., муз. 1. Бас-ґітара. БСРЖ, 53. 2. Бас-ґітарист. БСРЖ, 53; ПСУМС, 6. 2 (-а) ч.; мол., крим. Автобус. Бичкуй сигарету, уже бас іде (Запис 1996 р.). БСРЖ, 53; СЖЗ, 16; ЯБМ, 1, 72. Словник жарґонної лексики української мови
- бас — Басисько, басище, басюка, басюра Словник синонімів Вусика
- бас — (від італ. basso – низький) 1. Найнижчий чоловічий голос; співак з таким голосом. 2. Духовий або струнний інструмент низького звучання (контрабас, басоля). 3. Найнижча партія багатоголосого музичного твору. Словник іншомовних слів Мельничука
- бас — 1. найнижчий чоловічий голос у регістрі D-e1; 2. співак із таким голосом; 3. найнижчий голос у хорі; 4. найнижчий голос (т.зв. мелодійна лінія) в багатоголосій (поліфонічній) композиції;... Універсальний словник-енциклопедія
- бас — бас урва́вся (увірва́вся) перев. кому і без додатка. 1. Хтось втратив можливість збагачуватися або наживатися на чому-небудь, верховодити ким-небудь. І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Фразеологічний словник української мови
- бас — Бас, ба́су або ба́са (голосу) і ба́са (співака); баси́, -сі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бас — Бас, -са м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. Харьк. г. говорити баса. Говорить басомъ. Св. Л. 130, 279. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Словник української мови Грінченка