бар’єрчик

БАР’Є́РЧИК, а, ч. Зменш. до бар’є́р 1, 2.

Спершись руками на металевий бар’єрчик кабіни, вона, [кранівниця] уважно стежила за двома начальниками цехів (Собко, Біле полум’я, 1952, 234).