бахкати
БА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Створювати гучні короткі звуки; з силою стукати, ударяти.
[Мамаїха (виносить запалену свічку):] Хто це там бахкає? В голові б йому бахкало! (Ю. Яновський);
Загадкова темрява причаєно обступала мідявий вогонь, стріляло паліччя, бахкало гранчастими гострими іскрами в чорну сутінь (П. Загребельний).
2. Гучно стріляти.
Оглушливо бахкала гармата в ярку (О. Донченко);
– Хто воно ото в березі бахкав? – То панич горобці стріляв! – відповів Олекса... (Остап Вишня);
На позиціях, було, пригнешся в окопі, голову вниз, а гвинтівку виставиш та й бахкаєш навмання, щоб тільки офіцер чув (О. Гончар);
Козаки й татари похрипли, тепер тільки дзвеніла сталь, бахкали постріли, іржали коні (Ю. Мушкетик).
3. що, перен. Пити горілку, вино.
Іван бахкав чарку за чаркою (І. Нечуй-Левицький);
– Ходімо, бахнемо, – блимнув незнайомець похмуро-колючим поглядом, киваючи на кафе навпроти (із журн.).
Значення в інших словниках
- бахкати — ба́хкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- бахкати — див. СТРІЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
- бахкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Створювати гучні короткі звуки; з силою стукати, ударяти. 2》 неперех. Гучно стріляти. 3》 перех. Пити горілку, вино. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бахкати — див. бити; гриміти Словник синонімів Вусика
- бахкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- бахкати — БА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Створювати гучні короткі звуки; з силою стукати, ударяти. [Мамаїха (виносить запалену свічку):] Хто це там бахкає? В голові б йому бахкало! (Ю. Янов., III, 1959, 107). 2. неперех. Гучно стріляти. Словник української мови в 11 томах