бахкати

БА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. неперех. Створювати гучні короткі звуки; з силою стукати, ударяти.

[Мамаїха (виносить запалену свічку):] Хто це там бахкає? В голові б йому бахкало! (Ю. Янов., III, 1959, 107).

2. неперех. Гучно стріляти.

— Хто воно ото в березі бахкав? — То панич горобці стріляв! — відповів Олекса… (Вишня, II, 1956, 260);

Оглушливо бахкала гармата в ярку (Донч., III, 1956, 423).

3. перех. Пити горілку, вино.

Іван бахкав чарку за чаркою (Н.-Лев., III, 1956, 352).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бахкати — ба́хкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бахкати — див. СТРІЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
  3. бахкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Створювати гучні короткі звуки; з силою стукати, ударяти. 2》 неперех. Гучно стріляти. 3》 перех. Пити горілку, вино. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бахкати — БА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Створювати гучні короткі звуки; з силою стукати, ударяти. [Мамаїха (виносить запалену свічку):] Хто це там бахкає? В голові б йому бахкало! (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. бахкати — див. бити; гриміти Словник синонімів Вусика
  6. бахкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови