1. Словник української мови у 20 томах

бахрома

БАХРОМА́, и́, ж.

Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків; торочки.

Над хлопчиком несуть круглий єгипетський парасоль з довгою бахромою (М. Коцюбинський);

Хустина була оторочена шовковою рожевою бахромою (Ю. Збанацький);

* Образно. Над обрієм тліла хмара, звісивши знизу гарячу бахрому (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бахрома — бахрома́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бахрома — -и, ж. Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бахрома — Торочки Словник чужослів Павло Штепа
  4. бахрома — ТОРОЧКИ́ (ряд кінців ниток на краю тканини), ТОРО́ЧЧЯ, ТОРОКИ́, БАХРОМА́, ФРЕ́НЗЛІ діал., ПАЦЬО́РКИ діал. Серед поля — продовгуватий дубовий стіл, покритий білою скатертиною з шовковими торочками (І. Словник синонімів української мови
  5. бахрома — БАХРОМА́, и́, ж. Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків. Над хлопчиком несуть круглий єгипетський парасоль з довгою бахромою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах