1. Словник української мови в 11 томах

бахрома

БАХРОМА́, и́, ж. Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків.

Над хлопчиком несуть круглий єгипетський парасоль з довгою бахромою (Коцюб., III, 1956, 412);

Хустина була оторочена шовковою рожевою бахромою (Збан., Між.. людьми, 1955, 22);

*Образно. Над обрієм тліла хмара, звісивши знизу гарячу бахрому (Коп., Вибр., 1953, 371).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бахрома — бахрома́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бахрома — -и, ж. Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бахрома — Торочки Словник чужослів Павло Штепа
  4. бахрома — БАХРОМА́, и́, ж. Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків; торочки. Над хлопчиком несуть круглий єгипетський парасоль з довгою бахромою (М. Коцюбинський); Хустина була оторочена шовковою рожевою бахромою (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. бахрома — ТОРОЧКИ́ (ряд кінців ниток на краю тканини), ТОРО́ЧЧЯ, ТОРОКИ́, БАХРОМА́, ФРЕ́НЗЛІ діал., ПАЦЬО́РКИ діал. Серед поля — продовгуватий дубовий стіл, покритий білою скатертиною з шовковими торочками (І. Словник синонімів української мови