беатифікований
БЕАТИФІКО́ВАНИЙ, а, е, рел.-церк.
Дієпр. пас. до беатифікува́ти.
Святий отець Омелян Ковч 2001 року у Львові беатифікований Папою Іваном Павлом ІІ (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me