беатифікований

БЕАТИФІКО́ВАНИЙ, а, е, рел.-церк.

Дієпр. пас. до беатифікува́ти.

Святий отець Омелян Ковч 2001 року у Львові беатифікований Папою Іваном Павлом ІІ (з рел.-церк. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me