1. Словник української мови у 20 томах

беатифікація

БЕАТИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., рел.-церк.

У католицькій церкві – акт прилучення особи до сонму блаженних.

Святий престол розглядає питання про беатифікацію митрополита греко-католицької церкви Шептицького (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беатифікація — Беатифіка́ція: — у католицькій церкві акт зарахування певної особи до сонму святих [51] Словник з творів Івана Франка
  2. беатифікація — беатифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. беатифікація — -ї, ж. У католицькій церкві – акт канонізування, що здійснюється Папою Римським. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. беатифікація — У Католицькій Церкві акт визнання померлої особи блаженною і надання їй, після здійснення беатифікаційного процесу, публічного культу; б. здійснює папа; зазвичай вона передує канонізації. Універсальний словник-енциклопедія