бе
БЕ¹, виг.
Звуконаслідування, що відтворює крик кози або вівці.
Вівці ліниво згинають коліна .. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись бозна-кому: бе-е... ме-е... (М. Коцюбинський).
◇ (1) Ні (ані́) бе ні (ані́) ме [ні кукурі́ку], зневажл.:
а) (перев. зі сл. не знати, не вміти і т. ін.) зовсім нічого.
Ані бе ані ме не знає (прислів'я);
Не вміє ні бе ні ме (Номис);
Ні бе ні ме по-нашому не вміє, То правду кажучи, нема й надії (О. Олесь);
Ткаченків не втне ні бе ні ме ні кукуріку – і зразу в перший, а мій, значить, у підготовчий (М. Сиротюк);
б) (в чому) не розбиратися, не розумітися зовсім.
А я в цім ділі ні бе ні ме (В. Бабляк);
– Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник);
Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Олійник).
БЕ², виг., дит.
Уживається для вираження огиди до чого-небудь;
// у знач. ім. бе, невідм. Щось гидке, погане.
Не руш того, бо то бе (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- бе — бе 1 вигук звуконаслідування кози або вівці незмінювана словникова одиниця бе 2 вигук про щось огидне незмінювана словникова одиниця дит. Орфографічний словник української мови
- бе — I виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози або вівці. Ні бе ні ме [ні кукуріку] зневажл. — нічого не тямити, зовсім не розумітися на чомусь. II виг., дит. Уживається для вираження огиди до чого-небудь. || у знач. ім. бе, невідм. Про щось гидке, погане. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бе — ні бе ні ме, зневажл. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не вмі́ти і под. Зовсім нічого. Не вміє ні бе ні ме (М. Номис); Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Фразеологічний словник української мови
- бе — БЕ¹, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози або вівці. Вівці ліниво згинають коліна.. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись бозна-кому: бе-е… ме-е… (Коцюб., II, 1955, 320). Словник української мови в 11 томах
- бе — Бе меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме. --------------- Бе! базю-бе! меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390. Словник української мови Грінченка