бе

нібе ні ме, зневажл. 1. перев. зі сл. не зна́ти, не вмі́ти і под. Зовсім нічого. Не вміє ні бе ні ме (М. Номис); Що твої промови, Коли ти ні бе ні ме В правилах із мови (С. Олійник); Ні бе ні ме по-нашому не вміє, То правду кажучи, нема й надії (Олександр Олесь). ані́ бе ані́ ме. Ані бе ані ме не знає (Укр.. присл..). ні бе ні кукурі́ку. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепче щось (М. Стельмах). 2. в чому. Не розбиратися, не розумітися. — Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник); А я в цім ділі ні бе ні ме (В. Бабляк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бе — бе 1 вигук звуконаслідування кози або вівці незмінювана словникова одиниця бе 2 вигук про щось огидне незмінювана словникова одиниця дит. Орфографічний словник української мови
  2. бе — I виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози або вівці. Ні бе ні ме [ні кукуріку] зневажл. — нічого не тямити, зовсім не розумітися на чомусь. II виг., дит. Уживається для вираження огиди до чого-небудь. || у знач. ім. бе, невідм. Про щось гидке, погане. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бе — БЕ¹, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози або вівці. Вівці ліниво згинають коліна .. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись бозна-кому: бе-е... ме-е... (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. бе — БЕ¹, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози або вівці. Вівці ліниво згинають коліна.. Голі морди, з старечим виразом зануди, одкривають слиняві губи, щоб поскаржитись бозна-кому: бе-е… ме-е… (Коцюб., II, 1955, 320). Словник української мови в 11 томах
  5. бе — Бе меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме. --------------- Бе! базю-бе! меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390. Словник української мови Грінченка