1. Словник української мови у 20 томах

бедуїн

БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бедуїн — бедуї́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бедуїн — (араб. бадауїн, множ. від бадауї – житель пустелі) араб-кочівник на Аравійському півострові та в деяких районах Північної Африки. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. бедуїн — Бедуї́н, -на; -ї́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни. Словник української мови в 11 томах