1. Орфографічний словник української мови

бедуїн

бедуї́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни. Словник української мови у 20 томах
  2. бедуїн — (араб. бадауїн, множ. від бадауї – житель пустелі) араб-кочівник на Аравійському півострові та в деяких районах Північної Африки. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. бедуїн — Бедуї́н, -на; -ї́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бедуїн — БЕДУЇ́Н див. бедуї́ни. Словник української мови в 11 томах