1. Словник української мови у 20 томах

безбарвно

БЕЗБА́РВНО.

Присл. до безба́рвний.

А трапляється й таке, що людина, яка в житті говорить соковитою, барвистою мовою, пише сухо, безбарвно (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбарвно — безба́рвно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безбарвно — Присл. до безбарвний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбарвно — БЕЗБА́РВНО. Присл. до безба́рвний. А трапляється й таке, що людина, яка в житті говорить соковитою, барвистою мовою, пише сухо, безбарвно (Рильський, III, 1956, 413). Словник української мови в 11 томах