безбарвно
БЕЗБА́РВНО. Присл. до безба́рвний.
А трапляється й таке, що людина, яка в житті говорить соковитою, барвистою мовою, пише сухо, безбарвно (Рильський, III, 1956, 413).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безбарвно — безба́рвно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безбарвно — Присл. до безбарвний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безбарвно — БЕЗБА́РВНО. Присл. до безба́рвний. А трапляється й таке, що людина, яка в житті говорить соковитою, барвистою мовою, пише сухо, безбарвно (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах