1. Словник української мови в 11 томах

безбарвність

БЕЗБА́РВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безба́рвний.

Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли закониться день після нічної тиші (Ю. Янов., І, 1954, 291);

— Звичайно, — рівним голосом відповів Малахов, і саме ця рівність і безбарвність голосу насторожила старого Зуба (Собко, Справа.., 1959, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбарвність — безба́рвність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безбарвність — [беизбарўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. безбарвність — -ності, ж. Абстр. ім. до безбарвний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безбарвність — БЕЗБА́РВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безба́рвний. Вицвілі, витіпані на дощах і вітрах до сивої білості, до майже безбарвності, ковила й типчак текли, як спінена вода, навівали журбу (Ю. Словник української мови у 20 томах