безверхий

Значення в інших словниках

1. безверхий — безве́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
2. безверхий — Без верху, без даху; П. незавершений, невпорядкований, недобудований. Словник синонімів Караванського
3. безверхий — -а, -е. 1》 Який не має верхівки, верху. 2》 Який не має даху (про будівлю). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безверхий — А, -е. Божевільний, психічно ненормальний. Ти що, безверхий? Словник сучасного українського сленгу
5. безверхий — НЕВКРИ́ТИЙ (про будівлю — який не має даху, покрівлі), НЕПОКРИ́ТИЙ, НЕКРИ́ТИЙ, БЕЗВЕ́РХИЙ. Якраз на край села, на белебні, стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита (Панас Мирний); Відкладував Хома під осінь хату вкрити... Словник синонімів української мови
6. безверхий — Безве́рхий, -ха, -хе; -ве́рхі, -хих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безверхий — БЕЗВЕ́РХИЙ, а, е. 1. Який не має верхівки, верху. Летів ворон через безверхе дерево (Номис, 1864, № 13759). 2. Який не має даху (про будівлю). Тяжко матір покидати У безверхій хаті (Шевч., І, 1951, 243); Баштан жовтіє понад яром. Курінь безверхий ніби спить… (Рильський, І, 1956, 45). Словник української мови в 11 томах
8. безверхий — Безверхий, -а, -е 1) Не имѣющій вершины. 2) Не имѣющій крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті. Шевч. 3) О зданіи: не имѣющій трубы. Аф. Словник української мови Грінченка