1. Словник синонімів Караванського

безверхий

Без верху, без даху; П. незавершений, невпорядкований, недобудований.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безверхий — безве́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безверхий — -а, -е. 1》 Який не має верхівки, верху. 2》 Який не має даху (про будівлю). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безверхий — БЕЗВЕ́РХИЙ, а, е. 1. Який не має верхівки, верху. Летів ворон через безверхе дерево (Номис). 2. Який не має даху (про будівлю). Тяжко матір покидати У безверхій хаті (Т. Шевченко); Баштан жовтіє понад яром. Курінь безверхий ніби спить... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. безверхий — А, -е. Божевільний, психічно ненормальний. Ти що, безверхий? Словник сучасного українського сленгу
  5. безверхий — НЕВКРИ́ТИЙ (про будівлю — який не має даху, покрівлі), НЕПОКРИ́ТИЙ, НЕКРИ́ТИЙ, БЕЗВЕ́РХИЙ. Якраз на край села, на белебні, стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита (Панас Мирний); Відкладував Хома під осінь хату вкрити... Словник синонімів української мови
  6. безверхий — Безве́рхий, -ха, -хе; -ве́рхі, -хих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безверхий — БЕЗВЕ́РХИЙ, а, е. 1. Який не має верхівки, верху. Летів ворон через безверхе дерево (Номис, 1864, № 13759). 2. Який не має даху (про будівлю). Тяжко матір покидати У безверхій хаті (Шевч., І, 1951, 243); Баштан жовтіє понад яром. Курінь безверхий ніби спить… (Рильський, І, 1956, 45). Словник української мови в 11 томах
  8. безверхий — Безверхий, -а, -е 1) Не имѣющій вершины. 2) Не имѣющій крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті. Шевч. 3) О зданіи: не имѣющій трубы. Аф. Словник української мови Грінченка