1. Словник української мови у 20 томах

безвиїзно

БЕЗВИ́ЇЗНО, присл.

Постійно, не виїжджаючи нікуди.

Кирило Іванович Голуб .. безвиїзно живе у своєму хуторі на Глибокій (Панас Мирний);

З'ясували, що вона [теща] безвиїзно живе на Сахаліні (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвиїзно — безви́їзно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безвиїзно — присл. Постійно, не виїжджаючи нікуди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвиїзно — БЕЗВИ́ЇЗНО, присл. Постійно, не виїжджаючи нікуди. Кирило Іванович Голуб.. безвиїзне живе у своєму хуторі на Глибокій (Мирний, І, 1954, 148). Словник української мови в 11 томах