безвиїзний

БЕЗВИ́ЇЗНИЙ, а, е.

1. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь).

До актуальних проблем у фінансовому житті країни, на думку більшості експертів, належать такі види банківського нагляду, як виїзне інспектування та безвиїзний контроль (з газ.).

2. розм. Який не має права або змоги виїхати куди-небудь.

Директорові кінотеатру оголосили вирок – безвиїзний (з газ.).