безвиїзний

безви́їзний

-а, -е.

Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвиїзний — безви́їзний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвиїзний — БЕЗВИ́ЇЗНИЙ, а, е. 1. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь). До актуальних проблем у фінансовому житті країни, на думку більшості експертів, належать такі види банківського нагляду, як виїзне інспектування та безвиїзний контроль (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. безвиїзний — БЕЗВИ́ЇЗНИЙ, а, е. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь). Словник української мови в 11 томах