1. Словник української мови в 11 томах

безвиїзний

БЕЗВИ́ЇЗНИЙ, а, е. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвиїзний — безви́їзний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвиїзний — -а, -е. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвиїзний — БЕЗВИ́ЇЗНИЙ, а, е. 1. Постійний, без виїзду (про перебування де-небудь). До актуальних проблем у фінансовому житті країни, на думку більшості експертів, належать такі види банківського нагляду, як виїзне інспектування та безвиїзний контроль (з газ.). Словник української мови у 20 томах