безвладний
БЕЗВЛА́ДНИЙ, а, е.
1. Який не має сил, можливості діяти; безсилий, безпомічний.
А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (І. Франко).
2. Пов'язаний з безвладдям.
Достеменно відомо, що Нестор Махно та його повстанці були послідовними і непримиренними ворогами будь-якого державного устрою: вони робили все можливе, щоб втілити свій анархістський, безвладний ідеал у життя (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвладний — (який не має сили щось заподіяти) безпорадний, безсилий, безрадний, безпомічний. Словник синонімів Полюги
- безвладний — безвла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- безвладний — Безсилий, безпорадний, безрадний, безпомічний. Словник синонімів Караванського
- безвладний — -а, -е. Який не має сил, можливості діяти; безсилий, безпомічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвладний — див. безвільний; слабодухий Словник синонімів Вусика
- безвладний — БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- безвладний — БЕЗВЛА́ДНИЙ, а, е. Який не має сил, можливості діяти; безсилий, безпомічний. Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (Фр. Словник української мови в 11 томах
- безвладний — Безвладний, -а, -е Безсильный, слабый, немощный. Желех. Словник української мови Грінченка