безвідносний
БЕЗВІДНО́СНИЙ, а, е.
Який зберігає своє значення в будь-яких умовах, незалежно від інших предметів і явищ.
Така юридична дефініція має позитивний зміст, безвідносний до етичної оцінки податків у категоріях добра і зла. Податки необхідні для існування держави (з наук. літ.);
Велика кількість віддієслівних іменників є безвідносними абстрактними назвами (з наук. літ.);
Внутрішня, більш безвідносна, духовна свобода можлива лише за наявності свободи зовнішньої; остання є найкраща школа для першої (з навч. літ.);
Безвідносний вислів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідносний — безвідно́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- безвідносний — -а, -е. Який зберігає своє значення за будь-яких умов, незалежно від інших предметів і явищ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвідносний — АБСОЛЮ́ТНИЙ (який існує поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь), БЕЗВІДНО́СНИЙ. Визначаючи абсолютну і відносну міри масових явищ, ми.. свідомо чи несвідомо прагнемо дати оцінку даному явищу шляхом порівняння його міри з іншими (М. Птуха). Словник синонімів української мови
- безвідносний — БЕЗВІДНО́СНИЙ, а, е. Який зберігає своє значення в будь-яких умовах, незалежно від інших предметів і явищ. Словник української мови в 11 томах