безвідносно
БЕЗВІДНО́СНО.
Присл. до безвідно́сний.
Ніхто нічого категорично не твердив, здебільшого говорилося безвідносно, бо кожен боявся, щоб йому не “пришили” камерної агітації (І. Багряний);
– А збори, – він сказав, – продовжим безвідносно (С. Воскрекасенко);
Яка ж художня вага поезії Мацинського, коли брати його творчість безвідносно до особливостей її розвитку? (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідносно — безвідно́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безвідносно — Присл. до безвідносний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвідносно — БЕЗВІДНО́СНО. Присл. до безвідно́сний. — А збори, — він сказав, — Продовжим безвідносно (Воскр., З перцем!, 1957, 345); Яка ж художня вага поезії Мацинськоео, коли брати його творчість безвідносно до особливостей її розвитку? (Літ. Укр., 7.XII 1962, 4). Словник української мови в 11 томах