1. Словник української мови в 11 томах

безвідносно

БЕЗВІДНО́СНО. Присл. до безвідно́сний.

— А збори, — він сказав, — Продовжим безвідносно (Воскр., З перцем!, 1957, 345);

Яка ж художня вага поезії Мацинськоео, коли брати його творчість безвідносно до особливостей її розвитку? (Літ. Укр., 7.XII 1962, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвідносно — безвідно́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безвідносно — Присл. до безвідносний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвідносно — БЕЗВІДНО́СНО. Присл. до безвідно́сний. Ніхто нічого категорично не твердив, здебільшого говорилося безвідносно, бо кожен боявся, щоб йому не “пришили” камерної агітації (І. Багряний); – А збори, – він сказав, – продовжим безвідносно (С. Словник української мови у 20 томах