безвідносність

БЕЗВІДНО́СНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безвідно́сний.

Необхідна система координат, яка, з одного боку, забезпечуватиме безвідносність положення індивіда, фіксуватиме його сутнісні характеристики, а з другого – визначатиме людину як діючу особу (з наук. літ.);

При підготовці тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) потрібно утримуватися від так званих поганих звичок: надмірного багатослів'я, повторень, безвідносності, архаїчної мови (особливо в англомовних текстах), довгих речень, нечіткості формулювань, невідповідності між положеннями договору, використання умовного способу дієслова тощо (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвідносність — безвідно́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безвідносність — [беизв'іднос(')н'іс'т'] -снос'т'і, ор. -с(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. безвідносність — -ності, ж. Абстр. ім. до безвідносний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безвідносність — БЕЗВІДНО́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безвідно́сний. Словник української мови в 11 томах