безвісно
БЕЗВІ́СНО.
Присл. до безві́сний.
Людина визнана безвісно відсутньою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвісно — безві́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безвісно — Присл. до безвісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвісно — хохл. (бєзвєстно) невідомо Словник чужослів Павло Штепа
- безвісно — Безві́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безвісно — БЕЗВІ́СНО. Присл. до безві́сний. Словник української мови в 11 томах