безвісно

БЕЗВІ́СНО. Присл. до безві́сний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвісно — безві́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безвісно — Присл. до безвісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвісно — хохл. (бєзвєстно) невідомо Словник чужослів Павло Штепа
  4. безвісно — БЕЗВІ́СНО. Присл. до безві́сний. Людина визнана безвісно відсутньою. Словник української мови у 20 томах
  5. безвісно — Безві́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)