безглуздя
БЕЗГЛУ́ЗДЯ, я, с.
Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця.
А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїль! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
– Ти хочеш, щоб твоя дочка вбиралась, як старчиха, зосталась старою дівкою? Це безглуздя! – репетувала Балабушиха (І. Нечуй-Левицький);
[Руфін:] Я не оправдуюсь проти безглуздя (Леся Українка);
Боротися для того, щоб вибороти собі право бути додатком до машини, є безглуздя (М. Хвильовий);
Думка про безглуздя її смерті спинила його серед світового руху (В. Підмогильний);
Їхати туди, по Полтавській вулиці, не дізнавшись, в чім справа, було чисте безглуздя (А. Головко);
// Брак здорового глузду; безумство (у 2 знач.).
Напало на його [нього] таке безглуздя, що нічого не второпає (Сл. Гр.);
Адже там не дурні сидять і зобачуть безглуздя і відсіють його, як полову (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- безглуздя — (вчинки, поведінка без здорового глузду) нісенітниця, дурість, дурниця, бредня, мн. дурощі, підсил. ідіотизм, книжн. нонсенс, абсурд // бозна-що, казна-що. Словник синонімів Полюги
- безглуздя — безглу́здя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безглуздя — див. АБСУРД. Словник синонімів Караванського
- безглуздя — -я, с. Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. || Брак здорового глузду; безумство (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- безглуздя — див. глупота; нерозсудливість; нісенітниця Словник синонімів Вусика
- безглуздя — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
- безглуздя — Безглу́здя, -здя, -здю, -здям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безглуздя — БЕЗГЛУ́ЗДЯ, я, с. Нерозумна дія, вчинок; глупство, дурниця, нісенітниця. — Ти хочеш, щоб твоя дочка вбиралась, як старчиха, зосталась старою дівкою? Це безглуздя! — репетувала Балабушиха (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- безглуздя — Безглуздя, -дя с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт. Словник української мови Грінченка