безголов'ячко
БЕЗГОЛО́В'ЯЧКО, а, с., нар.-поет.
Те саме, що безголо́в'я.
Дівчата .. впали коло мене, плачучи: – Мати Божа! За що се над нами таке безголов'ячко? (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безголов'ячко — безголо́в'ячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безголов'ячко — -а, с. Зменш. до безголов'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безголов'ячко — Безголов'я, -в'я с. 1) Бѣдствіе, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує... Поки безголов'я ворон прокричить. Шевч. Словник української мови Грінченка