1. Словник української мови у 20 томах

безгонорарний

БЕЗГОНОРА́РНИЙ, а, е.

Який здійснюється, виконується без виплати гонорару.

Інстинкт перетворює творчу реалізацію на образливу умовність – безгонорарні публікації у часописах із “самвидавівськими” тиражами і відповідною якістю (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгонорарний — безгонора́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безгонорарний — -а, -е. Не пов'язаний із виплатою авторського гонорару. Великий тлумачний словник сучасної мови