безгонорарно

БЕЗГОНОРА́РНО.

Присл. до безгонора́рний.

Основна праця Шопенгауера була надрукована безгонорарно 1819 року (з наук. літ.);

Я готовий допомагати й альманаху безгонорарно (із журн.);

Зацікавленість іноземців нами досить пристойна. Я вже підписував дві чи три угоди з американцями про дозвіл використання наших пісень на радіо безкоштовно, безгонорарно (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me