1. Словник української мови у 20 томах

безготівковий

БЕЗГОТІВКО́ВИЙ, а, е.

Який здійснюється без виплати готівкою, у спосіб перерахування.

Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безготівковий — безготівко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безготівковий — -а, -е. Який здійснюється без виплати готовими грішми, готівкою, у спосіб перерахування. Безготівкові гроші — а) економічна категорія, що означає кредитові рештки різних рахунків клієнтури у банках: розрахункових, поточних, поточних валютних... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безготівковий — БЕЗГОТІВКО́ВИЙ, а, е. Який здійснюється без виплати готовими грішми, готівкою, у спосіб перерахування. Завод будівельних матеріалів продає колгоспам ходи парокінні за готівку і за безготівковим розрахунком (Рад. Укр., 16. ХІІ 1959, 4). Словник української мови в 11 томах