1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безготівковий

безготівко́вий

-а, -е.

Який здійснюється без виплати готовими грішми, готівкою, у спосіб перерахування.

Безготівкові гроші — а) економічна категорія, що означає кредитові рештки різних рахунків клієнтури у банках: розрахункових, поточних, поточних валютних, кореспондентських, рахунків для фінансування капітальних вкладень та ін.; б) кошти на банківських рахунках, що їх використовують для оплати, взаємних розрахунків шляхом перерахування з одного рахунку на інший.

Безготівковий грошовий обіг — перерахування коштів по рахунках в кредитних установах і за рахунок взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки — форма грошового обміну, за якого збереження та рух коштів здійснюється без участі готівки.

Безготівкові цінні папери — цінні папери, фіксація та передача прав на які здійснюється через записи по спеціальним рахункам.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безготівковий — безготівко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безготівковий — БЕЗГОТІВКО́ВИЙ, а, е. Який здійснюється без виплати готівкою, у спосіб перерахування. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності... Словник української мови у 20 томах
  3. безготівковий — БЕЗГОТІВКО́ВИЙ, а, е. Який здійснюється без виплати готовими грішми, готівкою, у спосіб перерахування. Завод будівельних матеріалів продає колгоспам ходи парокінні за готівку і за безготівковим розрахунком (Рад. Укр., 16. ХІІ 1959, 4). Словник української мови в 11 томах