1. Словник української мови у 20 томах

бездимний

БЕЗДИ́МНИЙ, а, е.

Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму.

– Я ось нанялася [найнялася] на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (І. Франко);

Румуни .. варили щось на бездимних вогнищах (О. Гончар);

Сценічні феєрверки – це холодні бездимні фонтани, висота яких від 10 см до 4 м (з газ.);

// У якому немає диму.

Я дивилась на ті бездимні села італьянські [італійські] (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездимний — безди́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бездимний — -а, -е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. Бездимний порох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездимний — Безди́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бездимний — БЕЗДИ́МНИЙ, а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. — Я ось нанялася на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (Фр., III, 1950, 114); Румуни.. Словник української мови в 11 томах