1. Словник української мови у 20 томах

бездоганний

БЕЗДОГА́ННИЙ, а, е.

Який не заслуговує догани; позбавлений будь-яких недоліків.

Єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Хто шукає приятелів бездоганних, той ніяких не має (А. Кримський);

Помалу, але з бездоганною ґречністю він [Олаф] розвів руками (В. Винниченко);

Юрій Олександрович – найкраща партія нашій дівчинці, бездоганна партія (В. Підмогильний);

// Який відзначається довершеністю форми; чудовий.

При всій поетичній свободі перекладача переклад сеї [сієї] строфи щодо передання думок і образів можна назвати бездоганним (І. Франко);

Устя молодицею бездоганна [красуня] була (Ганна Барвінок);

Маленьке, але міцне та круте – вольове підборіддя завершувало цей чарівний образ бездоганним овалом матових щік (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездоганний — (який близький до ідеалу) неперевершений, (про репутацію) порядний, чистий, ідеальний. Словник синонімів Полюги
  2. бездоганний — бездога́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. бездоганний — (твір) неперевершений; (- тактику) БЕЗПОМИЛКОВИЙ, р. непорочний; (- репутацію) ідеальний, незаплямований, чистий. Словник синонімів Караванського
  4. бездоганний — -а, -е. Який не заслуговує ніякої догани; позбавлений будь-яких недоліків. || Який відзначається довершеністю форми; чудовий. Бездоганна поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бездоганний — див. вродливий; чесний Словник синонімів Вусика
  6. бездоганний — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. бездоганний — Бездога́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бездоганний — БЕЗДОГА́ННИЙ, а, е. Який не заслуговує ніякої догани; позбавлений будь-яких недоліків. Хто шукає приятелів бездоганних, той ніяких не має (Крим. Словник української мови в 11 томах
  9. бездоганний — Бездоганний, -а, -е Безупречный. Желех. Словник української мови Грінченка