бездонно
БЕЗДО́ННО.
Присл. до бездо́нний 2.
Дивлячися в воду, побачив [Мирон] нараз замість плиткого дна, камінчиків і м'яких зелених пачосів водоросту [водорості] – одну бездонно глибоку синяву (І. Франко);
Ненавидь ворога-людожера .. Будь бездонно щедрим на відплату за зло, заподіяне тобі! (О. Довженко);
Він уперше розкрив книгу науки і .. простягнув палець, щоб перегорнути першу сторінку великого і бездонно глибокого фоліанта (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездонно — бездо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бездонно — Присл. до бездонний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бездонно — БЕЗДО́ННО. Присл. до бездо́нний 2. Дивлячися в воду, побачив [Мирон] нараз замість плиткого дна, камінчиків і м’яких зелених поносів водоросту — одну бездонне глибоку синяву (Фр., І, 1955, 233); Ненавидь ворога-людожера.. Словник української мови в 11 томах