бездужний

Значення в інших словниках

1. бездужний — безду́жний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
2. бездужний — -а, -е, діал. Безсилий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бездужний — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови
4. бездужний — БЕЗДУ́ЖНИЙ, а, е, діал. Безсилий. Панський двір і Одрада сумно позирають на те вогненне море, бездужні що-небудь зробити, як-небудь запомогти горю (Мирний, IV, 1955, 248). Словник української мови в 11 томах