1. Словник української мови в 11 томах

бездужний

БЕЗДУ́ЖНИЙ, а, е, діал. Безсилий.

Панський двір і Одрада сумно позирають на те вогненне море, бездужні що-небудь зробити, як-небудь запомогти горю (Мирний, IV, 1955, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездужний — безду́жний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. бездужний — -а, -е, діал. Безсилий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездужний — БЕЗДУ́ЖНИЙ, а, е, діал. Безсилий. Панський двір і Одрада сумно позирають на те вогненне море, бездужні що-небудь зробити, як-небудь запомогти горю (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. бездужний — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови